Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заважувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
заважувати — жую, жуєш, Пт. Мати вагу, відважувати … Словник лемківскої говірки
заважити — див. заважувати … Український тлумачний словник
затягати — I а/ю, а/єш і рідше затя/гувати, ую, уєш, недок., затягти/ і затягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. затя/г, ла/, ло/ і затягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, посуваючи кого , що небудь, поміщати кудись. 2) також без додатка. Вбирати,… … Український тлумачний словник
важити — 1) (мати певну вагу), заважувати, заважити, тягнути, тягти 2) (визначати вагу чого н.), зважувати, зважити, виважувати, виважати, виважити 3) (відігравати певну роль, бути важливим для когось), значити, означати, мати значення, мати вагу 4) (на… … Словник синонімів української мови
заважити — важам, важаш, Пт. Див. заважувати … Словник лемківскої говірки
